Кімната- музей

                                             Літературно-музична композиція

    присвячена Дню  народження   о.В.Матюка

    Сценарій  свята

Радісний надходить день,

Дзвонять дзвони: дзень-дзелень.

Понад міста, понад села

Лине вісточка весела.

Хоровод «Веснянка»

Ясне сонце над селом,

Наче писанка, зійшло —

Вибігайте з хати, діти!

Як сьогодні не радіти?

Пісня про весну

Вийдем - вийдем на горбок,

Заспіваєм гагілок,

Що весна вже воскресла,

Нам Великдень принесла.

Пісня   «Панночка- подоляночка»

Христос Воскрес! Воскресла Україна!

Моя єдина , вільна , солов‘їна,

Христос Воскрес! Воістину воскрес!

Нам сповіщають ангели з небес!

1 ведучий. Великдень — дуже велике і шановане свято у християнській релігії. Воно пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень.А ще Великдень в нашому селі  пов‘язаний  з  життям і творчістю видатного українського композитора , громадського діяча,  видавця і священика Віктора Матюка.

Пісня «Великдень»

І в  ці святкові воскресіння  дні

Ми вшанування всі возносимо свої,

Великому митцеві , земляку,

Всеславному отцеві Матюку.

  2 ведучий   Віктор Матюк, народився 18 лютого 1852 р. в селі Тудорковичах, Сокальського повіту, в сім'ї місцевого дяка. Віктор був здібним хлопцем, і батько старався дати йому відповідну освіту.

А народився наш отець Віктор Матюк,

У Тудорковичах, у тім селі, що за Сокалем,

І сиротою з двох літ проживав,

Бо відійшла у кращий світ,

Ще молодою його рідна мама..

Осиротілому йому в такі ранні роки ,

Бабуся  маму ненадовго замінила,

Й любов до пісні , і до радостей життя,

Вона йому на все життя привила.

І з семи років знав усі церковні тропарі,

І кондаки  священні знав уже напам‘ять,

А з батьком , який був в селі дяком

Співав він двоголосся дуже вдало

1 Ведучий  Віктор Матюк  вчився в рідному селі, а згодом в Сокалі, в дяко-вчительській школі у Перемишлі, де мав змогу більше прислухатися до співу народніх пісень, закріпити їхні мелодії, а передовсім багато їх мав змогу глибоко пізнати і над ними роздумувати. Саме тоді він пізнав душу нашої пісні і в пісні душу українського народу.

   2 Ведучий    Він неодноразово наголошував, що так як поезія Шевченка має найбільш передове виховне значення для українського народу, так і наша пісня має всесвітнє значення. Це найсильніший доказ нашої високої культури і Божий Дар, в якому міститься біологічна енергетика, ореол нації і генератор бесмертний нашої мови в пісні. Пісня — це ядро й берегиня нашої культури, історії, традиції, звичаїв, це наш духовний одяг і прапор.

  пісня  « Білий птах»

Малого Віктора любило все  його село,

Й про обдарованість його усі скоро дізнались,

Місцевий парох йому щиру ласку дарував,

Бо запримітив він талант , що Богом даний.

Після навчання в рідному селі,

Науку він продовжує в Сокалі,

І зачаровує там голосом чудовим всіх своїм,

І до господ своїх його запрошують

Співати сокальчани

Сокальська гімназія утримує його ,

Тут він зростає , проживає

І у німецькій гімназії, що поруч там була,

Знання для себе цінні здобуває.

Його талант весь розкривається сповна,

Свою діяльність він музичну розвиває,

І в товариства  просвітянські вже запрошують його,

Патріотичний дух  народу  піднімає1 Ведучий  Віктор Матюк мав надзвичайно гарний голос і ще з дитинства співав у церковному хорі. Співав він і впродовж усіх років навчання у хорах церковних, шкільних, гімназійних, а згодом і семінарському, часто виконував сольні партії.

В Перемиській гімназії хлопець організував музичний гурток, який складався з хору і оркестру смичкових інструментів. Тоді вже він почав компонувати музику, і хор часто виконував його твори, приурочені до гімназійних свят та для церковних потреб. В цей час були написані його перші пісні: "Щасть вам, Боже" і "Біду-м собі купила", які були присвячені директорові гімназії.

 2 ведучий  Ще навчаючись у сьомому класі гімназії, Віктор Матюк написав музику на поезію Маркіяна Шашкевича "Цвітка дрібная". Ця пісня, відома ще як ”Веснівка”, увійшла до “золотого фонду” української вокальної музики і є одним з найкращих і найпопулярніших творів композитора. Вона була у репертуарі видатних українських співаків Олександра Мишуги та Соломії Крушельницької і звучала на найкращих сценах Європи.

Веснівка «Соловеєчку, сватку,сватку»

У кожного своя життєва доля                              1

І свій талант як дар від Бога .

Одному суджено пасти овець ,

А другому вести народ до Божого порога.

Отець Матюк , був другим тим, що вів,              2

Виводив із пітьми людей до світла.

До серця кожного знайти стежину вмів.

Всіх чарувала усмішка його привітна.

Матюк ув композитор , лікар, пастор і поет.    3

Він мав талант і Божу виправдав надію

І став відомим він на цілий світ

Бо Божий дар він людям дарувать зуміє.

Пісня «Лунай  же пісне Матюка»

1. Ведучий  В 1869 році В. Матюк близько познайомився з Михайлом Вербицьким. В 1870 році важко хворий композитор приїхав до Львова на лікування, і юнак часто відвідував його в лікарні, став для нього дбайливим опікуном. А Вербицький зі свого боку охоче ділився з ним своїми знаннями і творчим досвідом – він редагував твори композитора-початківця, давав поради і вказівки, заохочував вивчати партитури Бортнянського.

2 ведучий . Після смерті Вербицького Матюк найбезпосередніше перейняв від нього творчу естафету. Він став продовжувачем і активним пропагандистом його творчих принципів. Саме завдяки йому значною мірою зберігся архів композитора, зокрема багато рукописів. На авторському тексті гімну “Ще не вмерла Україна”, який зберігається в рукописному відділі Наукової бібліотеки імені В. Стефаника НАН України, рукою В. Матюка на першій сторінці написано: “Манускрипт Михайла Вербицького. На пам’ятку і до переховання в бібліотеці передаю хвальному товариству “Станіславівський Боян”. Зіставлення тексту, опублікованого в “Меті”, з рукописом М.Вербицького, засвідчує, що вони тотожні. ”

Гаївка «Діти в гай»

 1. Ведучий  З 1875 по 1879 роки В. Матюк вчився у Львівській духовній семінарії. І тут він не полишав музику. Його обрали диригентом семінарського хору,  і він "віддає хорові багато часу і творчих сил".

2. Ведучий

Віктор Матюк був своїм у музичних і театральних колах Львова. У нього були дружні стосунки з Олександром Мишугою, він був знайомий з Іваном Франком. Разом з драматургом Сидором Мидловським вони створили мелодрами "Капрал Тимко", "Інвалід", "Наші поселенці". У цей період з-під його пера вийшло багато пісень, солоспівів на слова Г. Гейне.

 І ось велика мрія вже здійснилась його

У семінарію духовну на навчання він вступає,

Та все ж життя знову не милує його ,

Бо його батько рідний помирає.

Навчання в семінарії  наближається вже до кінця

Віктор Матюк в майбутнє заглядає

Одружується з Юлією , донькою пароха із Кунина,

В  піднесенні на крилах кохання ,

У жанр романсів повертає.

 Гаївка « Ми голубку...  »

                   Діяльність на священній  ниві ,

                    В Перемишлі Віктор Матюк наш починає,

                    Пізніше переїзд  до Польщі

                    Де знову творчість свою проявляє!

1.      Ведучий  У 1882 році Віктор Матюк був висвячений на священика і розпочав душпастирську  працю. Спочатку він перебував у Перемишлі, а потім працював у різних селах Галичини.  І ось знаменна подія для нашого села у 1889  році В. Матюк отримав призначення на парохію у с. Карів.

2.      ведучий Віковічні розлогі липи , що вистроїлися у ряд , мов почесна варта , вздовж дороги , яка ділила село навпіл, зустріли свого отця. По цій дорозі він в‘їхав до села і наблизився до недавно збудованої церкви. Біля входу його чекав великий гурт селян у святковому одязі.

     Він вчив любові і добра,

     Любити ближнього як брата.     

     Во ім‘я Бога він творив,

     Щоб наші душі просвітити,

     Во ім‘я Господа Отця,

     Во ім‘я божої науки 

 1.Ведучий  Віктор Матюк був не дише духовним пастирем для своїх парафіян. Він дбав про різні сторони їх життя. В нас В. Матюк відразу зорганізував церковний хор, при чому за спогадами особисто підбирав хористів з добрим слухом і бездоганним голосом і при тому був дуже вимогливий. Незабаром хор досягнув високого рівня виконавства, маючи в репертуарі твори Д. Бортнянського, А. Веделя та ін. Потребуючи диригента для хору, він посилав молодих обдарованих сільських хлопців на науку до Перемишля.

2. Ведучий  Розуміючи велике значення освіти для народу, о. Матюк багато уваги приділяв розвиткові шкільництва. У Карові він був першим головою осередку "Просвіти", організував будівництво читальні і часто навідувався туди. Отець допомагав своїм парафіянам у господарських, економічних, правових справах. Свого часу здобувши знання з медицини, він успішно займався і лікуванням хворих методами гомеопатії.

Як лікар тіло лікував ,                                           4

Як пастор – він  давав душі розраду,

Як композитор – серце чарував,

В віршах писав про вірність і про зраду.

Його любили й люблять до сих пір,                     5

Бо в нім шукають порятунку  йправди.

Його вустами в душу Бог входив,

Щоб в тій душі лишитися назавжди.

Пісня « Життя Матюка»

1 ведучий Сучасники В. Матюка описували його як людину сильної волі, з твердим характером, інколи й сувору, і вимогливу, але в першу чергу до самої себе.

 2 ведучий Не дивлячись на те, що жив і працював у селі, він підтримував особисті зв`язки з широким колом творчої інтелігенції  І. Франком, О. Маковеєм, О. Партицьким, листувався з Миколою Лисенком. Дружні стосунки були у  о. Віктора Матюка з митрополитом Андреєм Шептицьким, котрий завжди підтримував його у творчих починаннях.

                   В душі  своїй він збудував малесеньку каплицю, 

                   А  в серці пробудив вседіючу дзвіницю

                    І огортав їх свято хоругвами ,

                    В молитві розмовляв із небесами.

                    Він твердо йшов  життям у світ зорі своєї

                    Й на обрії вершину свою бачив,

                    А його дух ясний , патріотичний ,

                    Для карівчан багато тоді значив.

1 ведучий З іменем В. Матюка у 90-х роках ХІХ ст. пов’язане опублікування низки співаників і підручників‚ які відзначалися багатим науковим змістом‚ становили результат глибоких власних спостережень і узагальнень‚ а також несли в собі великий заряд любові до рідного народу. Композитор був переконаний‚ що справу побудови національної школи слід розпочинати саме із забезпечення навчального процесу якісно новими підручниками і посібниками.

2 ведучий При кожній нагоді Віктор Матюк збирав зразки народної музики, склавши декілька збірок обробок українських, зокрема старогалицьких, пісень для чоловічого хору.                                                    

Серед багатьох церковно –народних пісень «Святий Боже», « Богородице Діво», «Христос воскрес»     В. Матюк дописував до газет і журналів на тему української музики. Він підготував і видав підручник з теорії музики "Короткий начерк гармонії і композиції" (1906 р.)”, у якому нотні приклади наведено з творів Д. Бортнянського та П. Чайковського.

Він слави не шукав , та все ж                                 6

Вона знайшла його у Карові селі.

І слава та не знає ні границь, ні меж.

Про божий дар хай чує цілий світ.

Вклонімся до землі талантові такому ,                   7

Що все життя народу присвятив .

І помолімся ми за душу Матюкову,

Щоб він за нас у Бога попросив.

1 ведучий У шістдесятирічному віці, 8 квітня 1912 року, на другий день Великодня Віктора Матюка не стало. Похований він у своєму селі Карові. Восени 1937 року на могилі В. Матюка було поставлено пам’ятник з  написом "Композитору-громадянинові Вікторові Матюкові".

 Даючи перший ґрунтовний огляд творчості Матюка, Станіслав Людкевич завершив його такими словами: “...хоч як високо колись в будучині піднесеться рівень і престиж нашої галицької музики, то в історії її початків, між першими стовпами її підйому — Вербицьким і Лаврівським — мусить знайтися також місце для таких “змарнованих талантів” та “тихих працівників”, як автор “Крилець”, “Веснівки” та “Капрала Тимка” — Віктор Матюк”.                   

                   Христос воскрес! Воістину воскрес!

                    Його душі творіння весело співали ,

                    Ще вчора паску освятив отець Матюк ,

                    А нині .. такий сум – його не стало.

                    Шелестять поміж цвинтарними хрестами ,

                    Стрункі високі ясени,

                    Зазеленіють ранньою весною,

                    Осиплеться вже пізно восени .

                     І йдуть сюди по стоптаній  столітній вже стежині

                     Все нові й нові , що з‘явилися на світ,

                      Несуть прощення неминущу ношу,

                      Поклін низький схиляють аж до ніг.

                      І над акордами цвинтарної там тиші,

                       В скорботі голову схиливши

                      Висока муза тишу береже,

                      Бо  пам‘ять про усе минуле

                       Є важливішим над усе!

Пісня «Ода Матюкові»     

На столі – духмяна паска,

 А круг неї – писанки.

 Уділи нам, Боже, ласки

 На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,

 Та молитва всіх єдина:

 Хай розквітне Україна,

 Як в погожі дні – весна.

 Пісня

« Христос Воскрес! » – у молитвах ,

У чистих дзвонах,

У сяєві хрестів на храмах,

У серцях.

Вкраїна встала. На її долонях–

Свічки пасхальні. Усміх на вустах.

Благословенна Україно-мамо,

Пречиста Діва береже тебе,

Любов твою – до Бога світлу браму,

Твоє знамено жовто-голубе.

Ми всі – твої сини і дочки, – хто

Дбав про твою славу,

Хто словом злим тебе лиш осквернив

Пробач ти нам – і добрим , і лукавим,

Пробач  в ім‘я Христа й святого дня.